Популярність вирощування ріпаку в Україні стрімко зростає, адже внаслідок підвищеного попиту ця культура допомагає легко потрапити на найбільші світові ринки. Нині на вітчизняних полях озимий ріпак посідає одне із провідних місць: посівні площі під цією культурою в Україні перевищують 1,0-1,2 млн га.
Про це розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, інформує прес-служба.
За його словами останніми роками в Україні прослідковується тенденція до збільшення частки насіння озимого ріпаку іноземної селекції. Так, у 2021 році в Україну було імпортовано насіння озимого ріпаку іноземної селекції у обсязі 3916 тонн (157 гібридів та їх ліній). Крім того, в Україні торік було вироблено та сертифіковано 700 тонн ріпаку озимого (43 гібридів та їх ліній). З них виробництво гібридів вітчизняної селекції становило 470 тонн (26 гібридів), а виробництво іноземних гібридів — 230 тонн (17 гібридів), поінформував науковець.
Загальна кількість сертифікованого насіння становила 4,6 тис. тонн. Загальна кількість гібридів та їх ліній, що використовувалися для сертифікації кондиційного насіння становила 183 одиниці. Потреба у насінні становить від 5,0 до 6,0 тис. тонн щорічно.
Вітчизняне насінництво становило 470 тонн гібридного насіння озимого ріпаку, тобто лише 10,2 % від загального обсягу сертифікованого.
На ринку продажу ріпаку озимого у 2021 році в Україні працювало 70 компаній — це вітчизняні суб’єкти господарювання та представники іноземних фірм, що реалізують вітчизняні та іноземні сорти ріпаку озимого.
«За прогнозними оцінками науковців Інституту агарної економіки, при збереженні існуючих по озимому ріпаку у вітчизняній насіннєвій галузі тенденцій, а також на тлі відсутності взагалі державної підтримки вітчизняної селекції, збільшення використання імпортного насіння з часом призведе до повного витіснення вітчизняних сортових ресурсів з ринку насіння озимого ріпаку. Це несе у собі потенційну загрозу продовольчій безпеці України та її експортним можливостям. Держава, яка більше є сировинним придатком для постачання товарного та фуражного зерна, а не продавцем інтелектуального товару, яким є насіння, — не має майбутнього», — підсумував Олександр Захарчук.